У житті Української академії друкарства 2017 рік є не лише черговим навчальним роком, а й знаковою датою. Адже 100 років тому, у колі спеціалістів, справжніх державників та патріотів була реалізована давня мрія – професійна національна мистецька освіта, зокрема у сфері мистецтва книги. Цей напрямок впродовж усіх цих років модернізувався та вдосконалювався, зосередивши найцінніші теоретичні знання і практичні навики на Кафедрі графічного дизайну та мистецтва книги Української академії друкарства.
У час спілкування з колегами завідувач Кафедри графічного дизайну та мистецтва книги Володимир Стасенко влучно зауважував: «Коли ми вивчаємо минуле, то, по суті, формуємо майбутнє», саме тому невід’ємною складовою концепції святкування 100-річчя кафедри стає усвідомлення філософії її створення.
Кафедра графічного дизайну та мистецтва книги розпочала свою діяльність у Києві 1917 року з ініціативи Михайла Грушевського, як одна із складових частин Української академії мистецтв. Засновником кафедри став автор ескізів військових мундирів армії, перших українських банкнот і поштових марок України – Георгій Нарбут. Однак з приходом радянської влади, яка не змогла змиритись з існуванням ідеологічного осередку української культури, Українську академію мистецтв було реорганізовано у Київський художній інститут. Поліграфічний факультет у 1930 році разом із викладацьким та студентським складом перевели до Харкова, де було засновано Український поліграфічний інститут ім. І. Федорова. Через 16 років інститут разом із професорським складом було переведено до Львова, де він став справжнім животворним осередком поліграфічного мистецтва для всієї України. У складі видавничо-конструкторсього факультету до Львова переїхала і кафедра Мистецтва книги. Важливо відзначити, що упродовж усіх років своєї діяльності, починаючи від створенням Георгієм Нарбутом атрибутів української державності, працівники Кафедри графічного дизайну та мистецтва книги, не зважаючи на радянську ідеологію, брали активну участь у формуванні української самобутності та незалежності, демонструючи усьому світу майстерні роботи українських графіків та поліграфістів.
На шляху до свого ювілею кафедра неодноразово зазнавала змін як у професорсько-викладацькому складі, так і у формуванні самої структури. Проходили покоління студентів, мінялися педагоги, зі зміною технологій та відповідної термінології розвивалася і сама спеціальність, що серед іншого відображалося навіть у самій назві: Кафедра оформлення книги, Кафедра книжкової графіки та дизайну друкованої продукції, Кафедра графічного дизайну та мистецтва книги. Кафедра розвивалася, давала життя новим структурам, однак залишалася незмінною у своїй творчій суті. У 60-х роках, минулого уже століття, педагогічний колектив вклав значні методичні напрацювання у розвиток аналогічної власній структурі у Київському вечірньому факультеті УПІ (тепер – Кафедра графіки Видавничо-поліграфічного інституту КПІ, яку від 1972 року беззмінно очолював наш випускник професор Борис Валуєнко). Вже в новітній час кафедра сприяла заснуванню та повністю забезпечила методичними напрацюваннями кафедру КГтаДДП Кримського інституту інформаційних технологій УАД (після анексії Криму зараз функціонує під керівництвом нашого випускника та педагога О. Іванченка як Кафедра книжкової графіки і дизайну друкованої продукції Кримського федерального університету). Важливим кроком стало розробка документації та запровадження спеціальності «Дизайн» у Львівському поліграфічному коледжі, нормативно-правова база якої повністю формувалася на розробках кафедри та досвіді наших провідних педагогів. Повний пакет документів включно із актуальними ліцензіями та частину професорсько-викладацького складу кафедри було передано для створення у 2016 році нової у структурі УАД Кафедри книжкової і станкової графіки.
Сьогодні Кафедра графічного дизайну та мистецтва книги долучається до підготовки висококласних спеціалістів чотирьох спеціальностей, хоча домінуючою є підготовка фахівців спеціальності «Графічний дизайн». Змістом своєї діяльності кафедра вважає підготовку конкурентоздатних у сучасному світі фахівців, які володіють якнайширшим діапазоном технік та технологій задля творення ефективного візуального повідомлення. На базі кафедри успішно функціонують кілька майстерень: «Дизайну друкованої продукції», «Комунікативного дизайну», «Шрифта», «Авторської графіки», «Дизайну авторської книги», «Анімації і мультимедіа», «Фотографії», «Гуманітарних та фундаментальних дисциплін». Студенти разом із викладачами створюють ілюстрації для різних видань, комікси, журнали, газети, книги, відеоролики, розробляють фірмовий стиль, білборди, веб-сторінки, вивчають мистецтво студійної фотографії за участі моделей, які працюють на світових подіумах. Володимир Стасенко, який є головним ініціатором позалекційної діяльності студентів, говорить: «Головне не техніка у якій працюєш, а те, чого хочеш за її допомогою досягнути». Мабуть, такі прості і водночас важливі речі надихають молоде покоління створювати щось нове та прекрасне.
Незважаючи на кризові явища в українській освіті, кафедра прямує в ногу із часом та розробляє новітні методики викладання. Колектив кафедри прикладає чимало зусиль щоб сформувати середовище, яке зацікавить молодь. «Ми є постінформаційним суспільством, – говорить Володимир Васильович. – Інформація є легкодоступною і те, як і яких ми повинні готувати фахівців, стає найгострішим питанням нашої діяльності. Ми намагаємося створити таку модель актуальної фахової мистецької освіти, аналогів якої поки-що немає в Україні. Освіта, у нашому розумінні, складається з кількох важливих складових частин. Одна із них, звісно те, що ми робимо на парах, тобто матеріал який ми мусимо начитати, але це не більше чверті навчального процесу. Основне навчання повинне відбуватись за межами лекційних аудиторій, воно великою мірою залежить від самостійної роботи студентів, але для цього студентові також потрібна підтримка викладачів. Наша концепція полягає у створенні специфічного професійного середовища, яке може допомогти молодому фахівцю зрозуміти комплексність знань, які потрібно опанувати; дати початкуючому дизайнеру можливість встановити власні професійні пріоритети, зорієнтуватися в кон’юнктурі ринку; отримати професійні рекомендації і напрацювати особистий фаховий авторитет. Ця вся робота ведеться уже за межами формалізованого навчального процесу і вимагає чималих зусиль. Наприклад, силами нашої кафедри минулого семестру щотижня проводилися відкриті майстер-класи – усе це були вільні лекції. Для їх проведення було залучено справжніх професіоналів, зокрема визначних українських графіків Олега Денисенка та Іветту Ключковську, живописця, професора ЛНАМ академіка Любомира Медвідя, доктора філософії Ліонського університету Девіда Шонбе (Франція), видавця Кирила Горішнього (Франція), графіка-дизайнера Міхая Тимошенко (Румунія), провідного дизайнера GlobalLogic Олену Микулу, ілюстратора Катерину Садовщук та інших. Великий інтерес викликав проведений у листопаді міжнародний майстер-клас з каліграфії, на який приїхало понад десять фахівців з Китаю. З метою популяризації спеціальності та збільшення зацікавлення студентів авторськими підходами у візуальному творенні двічі на тиждень на кафедрі проводиться «Вечірній рисунок». Ми намагаємося допомогти студентам експонувати власні здобутки. Тільки за минулий рік ми не тільки самі організували кілька виставок плакату та графіки, але й скерували студентські роботи для участі у Міжнародній виставці шрифта у Харкові, на Всеукраїнське триєнале графіки у Київ та Міжнародну виставку ілюстрації COW – 2016 у Дніпрі. Формат вільного університету – це радикально інша філософія підготовки фахівців. Подекуди частина студентів та викладачів не готова до таких нововведень, тому що виклики, які стоять перед студентами – це момент особистої відповідальності за свою майбутню долю, а виклик перед викладачами – це необхідність постійно вчитися». Робота кафедри полягає і в підвищенні кваліфікації педагогів. Зокрема, для допомоги в опануванні викладачами англійської мови на кафедрі організовано роботу мовної школи.
Святкування 100-річчя Кафедри графічного дизайну та мистецтва книги демонструє зрілість цієї спеціальності, значний багаж здобутків, які супроводжували кафедру впродовж століття. Підготовка до цього знаменного ювілею тривала близько 10-ти років. За цей час Володимиром Стасенком було створено книгу «Спадкоємці першодрукаря», де зібрано поза 700 відомих особистостей у цій галузі, випускників та педагогів кафедри. Було розроблено програму святкувань практично на цілий рік.
Першим етапом святкування 100-річчя було відкриття виставки творів художника-графіка Володимира Овчіннікова, який є професором та колишнім завідувачем Кафедри графічного дизайну та мистецтва книги. Роботи педагога були представлені у Художньо-меморіальному музеї ім. О. Кульчицької, що також є знаковим моментом у проведенні виставки. Саме у цьому приміщенні колись знаходилась графічна майстерня Олени Кульчицької – світоча та засновника української графіки, а у 1945–1946 роках була професором кафедри і також кілька років нею завідувала. Офіційне відкриття виставки відбулося 25 січня та зібрало чимало знаних людей цієї галузі.
Ювілейний рік лише розпочався і попереду ще чимало виставок, презентацій та святкувань, на які з нетерпінням чекає професорсько-викладацький склад кафедри та чимало інших представників мистецьких кіл. 100-річчя Кафедри графічного дизайну та мистецтва книги – це щось більше ніж просто дата, це переломний момент, коли переоцінюються здобутки минулого та зароджуються ідеї майбутнього.